Чи треба ліцензію на роздрібну торгівлю пальним для заправки пальним власних/орендованих автотранспортних засобів

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 18 серпня 2020 о 10:09 Розділ: Новини

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/ автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Місце роздрібної торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним встановлений ст. 15 Закону №481.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Відповідно до п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Враховуючи викладене вище, якщо пальне відпускається суб’єктом господарювання для власного споживання через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, що розташовані на акцизних складах, розпорядником яких є такий суб’єкт господарювання, такі колонки є лише засобами вимірювання пального, отже, отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальними не потрібно.

Однак, при відпуску пального через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки по талонам, скретч-карткам, смарт-карткам така операція буде вважатися розрахунковою відповідно до абзацу четвертого ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Для здійснення таких операцій суб’єкт господарювання має встановити реєстратор розрахункових операцій. Така діяльність буде підпадати під визначення роздрібної торгівлі пальним та вимагає отримання ліцензії на цей вид діяльності, відповідно до ст. 15 Закону №481.

Крім того, за умови відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб’єкт господарювання зобов’язаний отримати ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.