Валерій ЛІСНИЦЬКИЙ: «Створюємо комфортні сервіси задля доброчесної сплати податків»
Головне управління ДПС у Тернопільській області , опубліковано 18 грудня 2019 о 09:50 Розділ: Новини
Запровадження нових законів про касові апарати, «кешбек», які частково вступлять у дію наступного року, а також через рік, викликали багато запитань як у бізнесменів, так і в пересічних громадян. На переконання фахівців податкової служби законодавчі новації насамперед спрямовані на детінізацію економіки.
Натомість суб’єкти підприємницької діяльності дуже неоднозначно сприйняли нововведення. Мова про Закони України за номерами 128-IX і 129-IX «Про внесення змін до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Попри те, що вони вступили в дію з 20 жовтня 2019 року, ряд окремих їхніх норм набудуть чинності в наступному році, а то й через рік. Для прикладу, практичне втілення механізму «кешбек» розпочнеться з жовтня 2020 року. А збільшення річного ліміту для підприємців, які перебувають на другій групі спрощеної системи оподаткування, з 2021 року.
Заступник головного редактора газети «Вільне життя» Богдан Дікальчук поговорив з головним податківцем області про реформи в ДПС, наповнення бюджету і про те, як насправді буде відбуватися впровадження РРО для ФОПів.
— Пане Валерію, що змінилося в роботі управління після перейменування фіскальної служби в податкову?
— Для початку нагадаю, що Державна податкова служба утворилася після реорганізації Державної фіскальної служби. Головне управління ДПС у Тернопільській області розпочало діяльність із серпня цього року. Під егідою новоствореного відомства залишилися податкові платежі та єдиний внесок. Контроль же за сплатою митних платежів і далі — відповідальність митниці, яка відтепер функціонує як окрема структура.
Головні завдання реформування податкової — забезпечення комфортних умов для діяльності платників та прозорої і повної сплати ними податків. Важливо, як на мій погляд, що відбувається перетворення податкової на сервісну службу, її демілітаризація. Хоча би завдяки тому, що в структурі нового відомства немає податкової міліції.
Пріоритетами ж залишаються детінізація економіки і заохочення платників до добровільної та чесної сплати податкових платежів.
— Сказане вами, без сумніву, вимагає підтвердження статистикою…
— Цифри промовляють самі за себе. Впродовж серпня-листопада цього року від платників Тернопільщини до Зведеного бюджету України надійшли два мільярди 695,5 мільйона гривень, що на 9,7 відсотка більше, ніж торік у серпні-листопаді. Приріст надходжень склав 238,4 мільйона. Причому до державної скарбниці спрямували один мільярд 158 мільйонів (плюс 5,1 відсотка або 56,4 мільйона). На 16,9 відсотка зросли надходження до місцевих бюджетів: один мільярд 594,1 мільйона гривень проти торішніх одного мільярда 363,2 мільйона. Фактично плюс склав 230,9 мільйона гривень.
— Сьогодні активно обговорюють запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій. Чи справді мають намір зобов’язати всіх використовувати лише їх?
— Звісно ж, ні. Масової фіскалізації підприємницької діяльності не буде. Програмні РРО пропонуються суб’єктам господарювання як альтернатива. Тобто діятиме як апаратна касова техніка, так і програмні реєстратори. Причому держава запропонує підприємцям безкоштовне програмне забезпечення. Бізнесмени зможуть встановити його самостійно на своїх гаджетах.
– І все ж, хто буде зобов’язаний використовувати РРО?
– Насамперед зауважу, що обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій запрацює з першого жовтня 2020 року. Стосуватиметься воно так званих «груп ризику». Застосовувати РРО зобов’яжуть суб’єкти господарювання, які реалізовують товари чи надають послуги через мережу Інтернет, реалізовують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби, вироби медичного призначення та надають платні послуги в сфері охорони здоров’я, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Ця ж норма стосується і торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД), діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів, страв та безалкогольних напоїв в їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.
Зобов’язані будуть застосовувати РРО і туристичні агентства й туроператори, готелі та інші подібні місця тимчасового розміщення, а також ті, хто реалізують текстиль (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталі та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом міністрів України.
Наголошу також, що, в разі перевищення обсягу доходу понад мільйон гривень, застосування РРО стає обов’язковим. Застосування починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення, і триває у всіх наступних податкових періодах.
І лише з першого січня 2021 року РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку 2—4 груп.
— А як із продавцями на ринку? Їм теж необхідно буде мати касовий апарат?
– Підприємці першої групи єдиного податку РРО не застосовуватимуть. Окрім цього, до першого жовтня 2020 РРО не застосовують платники єдиного податку друг-четвертої груп, обсяг доходу яких не перевищує один мільйон гривень. Винятком є реалізація технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, та лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
— Законодавство якось регулює обставини непередбачуваної сили? Наприклад, ремонт на лінії, несправність, від якої не залежить зв’язок із сервером…
– Якщо програмний РРО не працює, необхідно за встановленою формою протягом дня повідомити про це податкову службу, виробника програмного реєстратора і/або центр сервісного обслуговування (за наявності). На період виходу з ладу програмного реєстратора проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення неполадок.
У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку з сервером протягом години після відновлення такого зв’язку необхідно повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час, дату початку і закінчення проведення розрахункових операцій упродовж цього періоду.
Тобто платники фактично зможуть працювати в режимі офлайн. При цьому варто знати, що в режимі офлайн проводити розрахункові операції можна не довше 36-ти годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону, сформованого фіскальним сервером. Номери з цього діапазону можна використовувати не більше 168-ми годин протягом календарного місяця. Без зарезервованих фіскальних номерів із цього діапазону використовувати програмний реєстратор офлайн не можна.
Протягом години після відновлення зв’язку здійснюється передача копій створених у режимі офлайн розрахункових документів. Ці розрахункові документи повинні бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані ці документи. Такі документи мають зберігатися до моменту підтвердження їх доставки.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що, в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора або включення електроенергії, про що повідомляє при реєстрації реєстратора розрахункових операцій.
– Запровадження програмних РРО передбачає подання нової звітності?
— Жодної звітності по застосуванню РРО не запроваджується.
— Для споживачів, без сумніву, цікавий механізм «кешбеку». З якого часу він діятиме?
— Запрацює він із першого жовтня 2020 року. З того часу покупці зможуть скаржитися на видані їм чеки з порушеннями. Але тільки на покупки вартістю понад 850 гривень.
– Коли ж такою можливістю матимуть намір скористатися недобросовісні конкуренти?
— Це не так легко, як видається з першого погляду. Для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через приватну частину електронного кабінету. Необхідно буде ввести свої дані, застосувати електронний цифровий підпис
Компенсація буде перераховуватися за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за результатами перевірки скарги, і складе 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі. При цьому податкові органи мають довести, що продавець справді допустив порушення — встановити відсутність або недостовірність такого розрахункового документу, провести відповідну перевірку.
Хотів би наголосити, що податкова, насамперед, оцінюватиме достовірність документів, доданих до скарги, а не лише правомірність дій продавця стосовно покупця.
— Яких ще суттєвих змін варто очікувати підприємцям із нового року?
— Для початку хотів би нагадати, що з першого січня 2020 року змінюються рахунки. Тому платникам потрібно буде бути максимально уважними. Прийнятий держбюджет унесе корективи в розміри ставок для платників єдиного податку та єдиного внеску тощо.
У час економічних перетворень податкове законодавство переглядається, аналізується і до нього вносяться корективи. Тому, вважаю, що удосконалення, а, відповідно, і зміни неминучі. Проте платникам, які працюють чесно і в межах законодавчих норм, немає чого хвилюватися.