Платники податків, земельні ділянки яких використовувалися під знищеними внаслідок російської збройної агресії житловими або нежитловими об’єктами нерухомості, мають право на звільнення від плати за землю. Особливості такого звільнення визначені пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ).
До законодавчих змін абзацом десятим підпункту 69.14¹ ПКУ передбачалося, що плата за землю за такі ділянки не нараховується та не сплачується з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомості, відомості про яку внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (Реєстр майна). Звільнення діяло до останнього числа місяця, у якому зареєстровано право власності на новозбудований об’єкт на цій земельній ділянці або припинено чи скасовано воєнний стан, але не пізніше 1 січня 2026 року.
З 23 жовтня 2026 року набрав чинності Закон України від 09.06.2026 № 4903-IX (Закон № 4903), яким ПКУ доповнено підпунктом 69.14². Водночас нові правила застосовуються з 1 січня 2026 року. Ними передбачено, що земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності не нараховуються та не сплачуються, якщо на них розташовувалися житлові та/або нежитлові об’єкти нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, а відомості про знищені об’єкти та відповідні земельні ділянки внесені до Реєстру майна. При цьому звільнення поширюється лише на площі в межах, установлених ПКУ.
Для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості встановлено такі граничні площі земельних ділянок: у селах – не більше 0,25 га, у селищах – 0,15 га, у містах – 0,1 га.
Для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості, а також юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості розмір ділянки, на яку поширюється звільнення, залежить від співвідношення площі нерухомості до площі земельної ділянки. Якщо площа знищеного об’єкта становила не менше однієї третини площі земельної ділянки, звільнення поширюється на всю її площу. Якщо вона була меншою за одну третину – на 50 відс. площі земельної ділянки.
Звільнення діє з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомості згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано право на новозбудований об’єкт на цій земельній ділянці, або до останнього числа місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан в Україні.
Платники, які до набрання чинності Законом № 4903 задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за такими ділянками відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ, мають право відкоригувати нараховані суми за період з місяця знищення нерухомості. Для цього необхідно подати уточнюючі податкові декларації в порядку, визначеному ПКУ.
Податкові повідомлення-рішення щодо плати за землю за зазначені ділянки підлягають скасуванню (відкликанню), а визначені контролюючим органом грошові зобов’язання та податковий борг – анулюванню.
Надміру сплачені суми плати за землю внаслідок скасування податкових повідомлень-рішень зараховуються виключно в рахунок майбутніх платежів із цього податку. Водночас передбачено два винятки: якщо у платника є податковий борг із плати за землю, переплата спрямовується на його погашення; якщо обов’язок сплачувати плату за землю перейшов до іншого суб’єкта у зв’язку зі зміною власника нерухомості відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, кошти за зверненням попереднього користувача можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів нового користувача. Це можливо за умови відшкодування новим користувачем попередньому суми сплаченої ним плати за землю на підставі висновку контролюючого органу про її розмір.