Електронна комерція: у яких випадках потрібен РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 17 серпня 2026 о 10:12 Розділ: Новини

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) визначаються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265) та Податковим кодексом України (ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані надати покупцю розрахунковий документ встановленої форми на повну суму операції. Такий документ може бути сформований у паперовій або електронній формі, зокрема шляхом відображення QR-коду чи надсилання на електронну пошту або номер телефону покупця.

Обов’язок застосовувати РРО/ПРРО виникає не лише під час продажу товарів, робіт чи послуг, а саме при здійсненні розрахункових операцій у межах господарської діяльності. Тому всі розрахункові операції повинні реєструватися через РРО/ПРРО з урахуванням вимог Закону № 265. Форму та обов’язкові реквізити розрахункового документа визначено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Особливості здійснення розрахунків у сфері електронної комерції визначає Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію». Продаж товарів дистанційним способом здійснюється шляхом укладення електронного договору без безпосереднього ознайомлення покупця з товаром. Розрахунки можуть проводитися із застосуванням платіжних інструментів, електронних грошей, банківських переказів, готівки або в інший спосіб, передбачений законодавством про платіжні послуги.

При цьому продавець, виконавець, постачальник, надавач платіжних послуг або інша особа, яка отримала оплату за електронним договором, зобов’язані надати покупцю документ, що підтверджує отримання коштів, із зазначенням дати розрахунку.

З 1 січня 2022 року обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.

Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, передбачає, що за операціями з використанням платіжних інструментів через платіжні термінали формується квитанція, яка може бути паперовою або електронною. Під час дистанційних розрахунків документ за операцією також може формуватися в електронній формі за умови його доставки користувачу.

Водночас, відповідно до роз’яснення Національного банку України, квитанція платіжного терміналу не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265. Вона лише підтверджує ініціювання переказу коштів і не підтверджує факт продажу товару чи надання послуги.

Тому, якщо покупець замовив товар, роботу чи послугу через Інтернет і оплатив її платіжною карткою або через платіжний сервіс, саме продавець зобов’язаний провести таку операцію через РРО/ПРРО та надати покупцю фіскальний касовий чек.

Водночас вирішальним є місце здійснення розрахунків. Якщо його визначити неможливо, наприклад при наданні виключно електронних товарів або послуг (комп’ютерних програм, електронних книг, довідок, висновків, експертних оцінок тощо), застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим. В усіх інших випадках, коли покупець фактично отримує товар, послугу або результат виконаних робіт, суб’єкт господарювання повинен застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Фіскальний касовий чек має бути сформований не пізніше моменту передачі товару, надання послуги або приймання виконаних робіт. Якщо оплата і передача товару чи послуги відбуваються одночасно, чек формується під час проведення розрахункової операції.