Оренда спільного нежитлового приміщення: коли ФОП може залишатися на єдиному податку

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 12 серпня 2026 о 11:07 Розділ: Новини

Податковий кодекс України (ПКУ) визначає умови, за яких фізичні особи – підприємці можуть застосовувати спрощену систему оподаткування та перебувати у відповідній групі платників єдиного податку. Водночас стаття 291 ПКУ встановлює перелік обмежень, за наявності яких ФОП не може бути платником єдиного податку.

Зокрема, ФОП першої-третьої груп не можуть бути платниками єдиного податку, якщо здають в оренду земельні ділянки загальною площею понад 0,2 га, житлові приміщення або їх частини загальною площею понад 400 кв. м чи нежитлові приміщення (будівлі, споруди) або їх частини загальною площею понад 900 кв. м.

Діяльність із надання в оренду власного або орендованого нерухомого майна належить до класу КВЕД 68.20. Він охоплює, зокрема, здавання в оренду житлових і нежитлових приміщень, складських приміщень, виставкових залів, земельних ділянок та іншої нерухомості.

Цивільний кодекс України передбачає, що майно може належати кільком особам на праві спільної власності. Така власність може бути спільною частковою, коли визначено частку кожного співвласника, або спільною сумісною, коли частки не визначені. Якщо інше не встановлено законом, договором чи рішенням суду, частки співвласників вважаються рівними.

Отже, ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи має право здавати в оренду свою частку нежитлового приміщення, яке перебуває у спільній власності кількох фізичних осіб, навіть якщо загальна площа всього приміщення перевищує 900 кв. м. Головна умова – площа частки, що належить ФОП на праві власності та передається в оренду, не повинна перевищувати 900 кв. м, а діяльність має здійснюватися за КВЕД 68.20.

При цьому ФОП – платник єдиного податку другої групи повинен враховувати ще одну вимогу ПКУ: здавати нерухомість в оренду він може лише платникам єдиного податку та/або населенню.