Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є житлова або нежитлова нерухомість, а також її частка.
За договором управління майном власник майна (установник управління) передає його на певний строк управителю, який за плату управляє цим майном від свого імені, але в інтересах власника або визначеного ним вигодонабувача.
Предметом такого договору можуть бути, зокрема, нерухомість, підприємство як єдиний майновий комплекс, цінні папери, майнові права та інше майно.
Установником управління є власник майна. Навіть якщо договором передбачено, що управитель є довірчим власником майна та має право володіти, користуватися і розпоряджатися ним у межах закону та договору, право власності на майно до управителя не переходить.
Майно, передане в управління, обліковується в управителя на окремому балансі та щодо нього ведеться окремий облік.
Отже, передача нерухомого майна в управління не змінює його власника. Тому обов’язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, покладається на установника управління, який залишається власником такого майна.