Відповідальне зберігання – це господарська операція, за якою платник податків передає матеріальні цінності іншій фізичній або юридичній особі на підставі договору зберігання без права їх використання у господарській діяльності зберігача. Після закінчення строку зберігання майно має бути повернуте власнику без зміни його кількісних та якісних характеристик.
Цивільний кодекс України встановлює, що за договором зберігання зберігач зобов’язаний забезпечити схоронність майна та повернути його поклажодавцю. Договір про майбутнє прийняття речі на зберігання укладається виключно у письмовій формі. Підтвердженням прийняття майна можуть бути розписка, квитанція або інший документ, підписаний зберігачем. При цьому зберігач не має права користуватися переданим майном або передавати його в користування іншим особам без згоди поклажодавця.
Податковий кодекс України зобов’язує платників податків повідомляти контролюючий орган про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП. Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об’єкта.
Якщо майно передається на відповідальне зберігання, поклажодавець у формі № 20-ОПП відображає інформацію про це майно, застосовуючи принцип укрупнення для однотипних об’єктів (наприклад, торговельне обладнання – як «Торгівельне місце», офісна техніка – як «Сервісний/Технічний центр», «Агентство» чи «Студія»). У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається код «3 – тимчасово не експлуатується». Після повернення майна необхідно повідомити контролюючий орган про зміну відомостей відповідно до вимог Порядку № 1588.
Зберігач подає форму № 20-ОПП лише щодо місця, де зберігається майно, наприклад складу, ангара або сховища.