Монастириська ДПІ: відповіли на запитання платників під час «гарячої лінії» Розділ: Місцеві новини

Нещодавно начальниця Монастириської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Надія Керницька поспілкувалася із додзвонювачами на «гарячу лінію» з роз’яснення питань податкового законодавства в час війни. Надаємо найбільш актуальні питання та відповіді на них увазі читачів.

Запитання. Чи передбачена відповідальність за розголошення відомостей, які містяться у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Надія Керницька. Хочу зауважити, що відомості, які містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду. За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

Запитання. Чи треба завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено?

Надія Керницька. Платнику податку не потрібно завіряти копії документів, що подаються до ДПС в електронному вигляді для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

Запитання. Чи треба перереєстровувати КОРО, якщо відбулася перереєстрація РРО у зв’язку із зміною адреси?

 Надія Керницька. Згідно з п. 1 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у книзі обліку розрахункових операцій (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), адреси та/або назви господарської одиниці, де використовується реєстратор розрахункових операцій, сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці КОРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання здійснює перереєстрацію КОРО.

Для цього не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою №1-КОРО з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та КОРО, яка підлягає перереєстрації. Така заява може бути подана в електронному вигляді.

Для здійснення відповідних записів на титульній сторінці КОРО суб’єкту господарювання необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО.

Тобто не потрібно подавати заяву за ф. №1-КОРО, якщо перереєстрація КОРО на РРО відбулася у зв’язку із зміною адреси господарської одиниці, на яку зареєстровано РРО, оскільки для всіх КОРО адреса господарської одиниці змінюється автоматично. Однак з метою внесення змін на титульній сторінці КОРО суб’єкту господарювання необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО.

Запитання. Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе?

Надія Керницька. Звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, – якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті – за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, з числа осіб, щодо яких згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, звільняються (за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації)) від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, подання звітності по єдиному внеску на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Запитання. Коли платити суму недоплати при поданні уточнення з одноразового (спеціального) декларування?

Надія Керницька. Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України при поданні декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.

Нагадаю, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Запитання. Чи обов’язково реєструвати та вести журнал використання РРО з торгівлі валютними цінностями ?

Надія Керницька. Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №919/29049. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх представників, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», який набрав чинності з 01 серпня 2020 року, внесені зміни до Порядку, зокрема, виключено обов’язок суб’єкта господарювання щодо реєстрації та застосування журналу використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Отже, з 01.08.2020 суб’єкти господарювання не зобов’язані реєструвати та вести журнал використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Водночас суб’єкт господарювання за власним бажанням може продовжувати вести зареєстрований до дати набрання чинності наказом № 317 журнал до моменту його закінчення чи скасування його реєстрації або вести такий журнал для внутрішнього обліку операцій з торгівлі валютними цінностями.