Бучацька ДПІ: відповіли на запитання платників
Головне управління ДПС у Тернопільській області , опубліковано 13 грудня 2022 о 13:23 Розділ: Місцеві новини
Нещодавно начальниця Бучацької ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Світлана Стрілецька провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо особливостей застосування податкового законодавства в умовах війни. Надаємо відповіді на запитання додзвонювачів.
Запитання: Чи звільнено від сплати єдиного внеску ФОП, призваних до ЗСУ у зв’язку з мобілізацією чи прийнятті за контрактом?
Світлана Стрілецька: Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) зазначено, що виключно Законом №2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом №2464, або в частині, що не суперечить Закону №2464.
Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон №3543), платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону №2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу такою особою протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа – підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Пункт 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
Згідно з абзацом третім п. п. 6 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), фізичні особи – підприємці, у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, – звільняються від виконання обов’язків платника єдиного внеску, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації або призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або звільнено з військової служби, або завершено його лікування (реабілітацію).
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду, та особливого періоду, визначеного Законом №3543.
Одночасно зауважуємо, що положення п. 9 прим. 2 частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 не містять норми щодо звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб – підприємців, прийнятих на військову службу за контрактом.
Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці, призвані до Збройних Сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, або призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску з урахуванням положень п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464.
Водночас фізичні особи – підприємці, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе.
Запитання: Чи передбачена відповідальність, якщо фінансова звітність платником подана не за встановленою формою?
Світлана Стрілецька: Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.
Частиною 6 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники податкової декларації, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 ПКУ, із поданням до уточнюючої податкової декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Таким чином, подання додатків до податкової декларації і в тому числі фінансової звітності не за встановленою формою може призвести до невизнання такої декларації податковою звітністю відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ.
За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності ст. 120 ПКУ встановлено відповідальність до платника податків.
Запитання: Чи можливість повторного переходу протягом календарного року зі сплати інших податків і зборів на ССО (єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу)?
Світлана Стрілецька: Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, до яких не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
Для обрання або переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву, за результатами розгляду якої вважатиметься платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви.
Платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Поряд з тим, пп. 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ встановлено обмеження щодо можливості для суб’єктів господарювання, які є платниками інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Враховуючи зазначене, платники інших податків і зборів, які у 2022 році скористались правом обрати спрощену систему з особливостями оподаткування та відмовились від її застосування, не можуть повторно протягом поточного календарного року зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу.
Запитання: Чи обов’язково отримувати витяг з реєстру платників ПДВ?
Світлана Стрілецька: Хочу нагадати, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Запитання: Чи підлягає відновленню пароль до кваліфікованого електронного підпису чи печатки?
Світлана Стрілецька: Звертаю увагу, що пароль до кваліфікованого електронного підпису чи печатки відновленню не підлягає, оскільки він відомий тільки користувачу.
У разі втрати, пошкодження особистого ключа чи втрати паролю до нього, необхідно звернутись до представництва Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, в якому ви отримували ЕДП, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).
Запитання: Підприємство здійснює виключно безготівкові розрахунки. Чи необхідно застосовувати РРО?
Світлана Стрілецька: Нагадую, що РРО та/або ПРРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами:
- шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку(IBAN, онлайн банкінг);
- шляхом безпосереднього готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
- через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.