У Збаражі платники цікавились штрафами, сплатою податків і не тількиРозділ: Місцеві новини

Сьогодні у Збаразькій ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Особливості податкового законодавства під час війни». На запитання платників податків відповідав начальник Збаразької ДПІ Руслан Цвігун. Пропонуємо до уваги найактуальніші із запитань додзвонювачів та відповіді до них.

Запитання 1: Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства із єдиного внеску та чи нараховується пеня у період воєнного стану в Україні?

Руслан Цвігун: Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», не застосовуються. Крім того, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Запитання 2: Цікавить таке: у період воєнного стану підприємець – платник єдиного податку сплачує єдиний соціальний внесок за себе?

Руслан Цвігун: Тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, підприємці – платники єдиного податку мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

Запитання 3: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за об’єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих?

Руслан Цвігун: Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, у якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих.

Запитання 4: Як та за якими реквізитами бюджетного рахунку можна здійснити сплату суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Руслан Цвігун: Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

Запитання 5: Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом підприємництва для реєстрації програмний РРО?

Руслан Цвігун: Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП). Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

Запитання 6: Які дії суб’єкта підприємництва у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт?

Руслан Цвігун: У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення, то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни, якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J1316701) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи, якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.