Особливості застосування РРО/ПРРО обговорили під час інтерв’ю

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 13 січня 2022 о 13:58 Розділ: Місцеві новини

Нещодавно відбулося інтерв’ю начальника Теребовлянської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Ігоря Билиці з редактором Теребовлянської районної газети «Воля». Тематикою зустрічі стало застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання з 1 січня 2022 року. Під час обговорення зупинилися на проблемних питаннях, які найчастіше задають підприємці.

– Ігорю Михайловичу, розкажіть, будь ласка, про основні правила застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій з 1 січня 2022 року.

– Дякую за запитання. Перш за все я хотів би привітати краян з Новим роком та Різдвом Христовим.

Що стосується застосування РРО/ПРРО, хотів би вказати на наступне. З січня 2022 набрали чинності положення абзацу четвертого пункту 61 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з якими фізичні особи – підприємці, що перебувають на ІІ - IV групах спрощеної системи оподаткування, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) для здійсненні розрахункових операцій.

Отже, з 1 січня 2022 року всі приватні підприємці, крім єдинників першої групи, повинні застосовувати РРО, якщо вони отримують платежі готівкою або платіжними картками.

– Чи можуть суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села не використовувати РРО/ПРРО?

– Наприкінці минулого року, 23 грудня, Уряд  вніс зміни до Постанови №1336 від 23 серпня 2000 року «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО (за умови використання платниками розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій). Даними змінами передбачено, що роздрібна торгівля на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, може здійснюватися без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Цей пункт Постанови №1336 не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

– така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

– такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

– сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад прийнято рішення про обов’язкове застосування та території села РРО та або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

У разі ж перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

– Чи мають застосовувати з 1 січня 2021 року РРО/ПРРО самозайняті особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі тощо)?

– Ні, самозайняті особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО з 1 січня 2021 року.

– Чи потрібно вести облік первинних документів підприємцю другої групи спрощеної системи оподаткування, який здійснює роздрібну торгівлю?

– Обов’язок вести облік товарних запасів, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересень 2021 року №496, поширюється на платників податків, фізичних осіб –  підприємців, які здійснюють:

– діяльність на загальній системі оподаткування;

– діяльність з використанням III групи єдиного податку та зареєстровані платниками ПДВ;

Також серед платників II-IV груп єдиного податку порядок №496 поширює свою дію на тих, які здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, коштовного та напівкоштовного каміння. Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не відносяться до зазначених категорій, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами.

– Чи застосовувати РРО/ПРРО у разі використання терміналу для оплати в магазині (не використовуючи готівкові розрахунки)?

– При здійсненні розрахунків у безготівковій формі з застосуванням платіжних карток (з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО/ПРРО) суб'єкт господарювання повинен здійснювати розрахункові операції через РРО/ПРРО з роздрукуванням касового чека. При цьому фіскальний касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити.

Сліп, який видає термінал, не є розрахунковим документом.

Виключення становлять суб’єкти господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО/ПРРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.