Застосування РРО/ПРРО роз’яснили під час «гарячої лінії» в Заліщиках

опубліковано 12 січня 2022 о 13:38 Розділ: Місцеві новини

У Заліщицькій ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” з питань застосування РРО і ПРРО. На запитання платників відповідав начальник Заліщицької ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Ігор Глухманюк. Вашій увазі пропонуємо найактуальніші питання-відповіді прямого зв’язку.

Питання 1: У якій формі повинні зберігатися щоденні фіскальні звіти (Z-звіти) для виконання норми п.9 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та положень наказу Міністерства фінансів України  від 14.06.2016 року № 547?

Ігор Глухманюк: Окремого порядку виконання визначених вимог законодавством не встановлено. Тобто збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у паперовій та/або в електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Питання 2: Чи необхідно застосувати РРО/ПРРО фізичним особам–підприємцям платникам єдиного податку 3 групи при здійсненні послуг з оренди житла при надходженні коштів на рахунок підприємця з рахунків споживачів?

Ігор Глухманюк: Застосування РРО та /або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО/ПРРО може не застосовуватись.

Також відповідно до вимог пункту14 статті 9 Закону №265, РРО та/або ПРРО не застосовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому важливо, що здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги через:

- установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок;

- безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;

- платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, не відноситься до розрахункових операцій у розумінні Закону №265.

Питання 3: Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний ?

Ігор Глухманюк: Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний/ апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій. У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно  скасувати.

Питання 4: Умови реєстрації РРО/ПРРО для фізичної особи - підприємця, який надає послуги з використанням інтернет-ресурсу із власної квартири (місце реєстрації ФОП)?

Ігор Глухманюк: Якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то ФОП відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване РРО та/або ПРРО.