Нещодавно начальниця Монастириської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області Надія Керницька поспілкувалася із додзвонювачами на «гарячу лінію» з питань застосування РРО і програмних РРО. Надаємо найбільш актуальні питання та відповіді на них увазі читачів.
Чи можна в сільській місцевості не застосовувати РРО?
Кабінет Міністрів України звільнив підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю сільській місцевості, від обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій. Втім, є дві умови. Згідно з рішенням, аби бути звільненим від використання РРО, підприємці в селах не повинні перевищувати граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій-167 розмірів мінімальної заробітної плати (1 085 500 млн грн) і застосовувати Книгу обліку розрахункових операцій та Розрахункові квитанції. Водночас застосовувати РРО все ж потрібно буде при торгівлі підакцизними товарами (зокрема, спиртними напоями та тютюновими виробами).
При замовленні побутової техніки нам запропонували здійснити оплату на рахунок, який належить громадянину. Чи правильно це?
При продажу товарів покупці погоджуються на переказ коштів зі свого карткового рахунку на картковий рахунок фізичної особи, а не на рахунок фізичної особи – підприємця. Здебільшого продавці, які використовують таку схему продажу, не зареєстровані як суб’єкти господарювання у встановленому порядку.
При цьому покупець не отримує фіскальний чек, втрачає гарантію на товар та й взагалі ризикує не отримати його. Тож варто пам’ятати, що фіскальний чек – це запорука отримання якісного, безпечного та сертифікованого товару, виконання продавцем гарантійних зобов’язань.
Реєстрація програмного РРО. Що для цього потрібно?
Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій формується Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО в електронній формі, яка подається за основним місцем суб’єкта господарювання, як платника податків до фіскального сервера Електронного кабінету або засобами телекомунікацій. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій .
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Які підприємці мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій з 1 січня 2022 року?
Хочу звернути увагу платників єдиного податку, що з 1 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовувати РРО та/або програмні РРО.
Застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 296.10 Податкового кодексу України РРО та/або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.
Нагадаю, що до першої групи відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.