В Теребовлі відбулася "гаряча лінія" щодо застосування РРО

Головне управління ДПС у Тернопільській області, опубліковано 09 грудня 2021 о 15:11 Розділ: Місцеві новини

Про основні аспекти застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних рішень йшлося під час телефонного зв’язку «гаряча лінія» для платників податків, який відбувся сьогодні у Теребовлянській ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області. Зважаючи на актуальність теми, адже застосування РРО буде обов’язковим для 2-4 груп єдиного податку вже з 1 січня 2022 року, бажаючих поспілкуватися було багато. До того ж на запитання додзвонювачів відповідав начальник Теребовлянської ДПІ Ігор Билиця. Надаємо вашій увазі добірку запитань платників податків та відповідей на них.

Питання: З якого часу використання РРО/ПРРО стане обов’язковим?

Ігор Билиця: З 1 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб – підприємців), які мають застосовуватись реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Застосування РРО чи ПРРО стане обов’язковим для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку другої- четвертої груп.

Завертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 06 липня1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265) застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

При цьому, відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.

Нагадаю що до першої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню й обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Питання: Чи мають право суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів, проводити готівкові розрахункові операції  без застосування РРО?

Ігор Билиця: Відповідно до п.4 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Згідно зі ст.10 цього закону перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 із змінами та доповненнями. 

Відповідно до п.10 Переліку дозволено, зокрема проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах.

Отже, ви можете продавати квитки в салоні транспортного засобу з використанням РК та КОРО без використання РРО.

Питання: Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Ігор Билиця: Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним РРО програмного.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання: Я перебуваю на обліку в податковій інспекції як фізична особа, яка здійснює професійну діяльність. Чи потрібно мені застосовувати РРО чи ПРРО з наступного року?

Ігор Билиця: Відповідно до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року №2756-VI), його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

При цьому, нормами ст.178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, котрі здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

Питання: Чи потрібно суб’єкту господарювання застосовувати РРО при здійсненні розрахунків через POS-термінал із застосуванням платіжних карток?

Ігор Билиця: Пунктом 1 ст.3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Відповідно до ст.2 зазначеного Закону розрахунковий документ — це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, визначені у п.3.6 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614.

Водночас згідно з пп.12 п.4 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 05.11.2014 р. № 705, сліп — це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто, з урахуванням норм Закону про РРО сліп не є розрахунковим документом.

Отже, при здійсненні розрахунків через POS-термінал (із застосуванням платіжних карток) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів.