На Збаражчині відповіли на «гарячі» питання щодо РРОРозділ: Місцеві новини

У Збаразькій ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарської діяльності». На запитання платників податків відповідав начальник інспекції Руслан Цвігун. Тож пропонуємо ознайомитися, що турбує платників Збаражчини та які питання пролунали під час гарячої лінії.

Питання: Для кого є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій з 1 січня 2022 року?

Руслан Цвігун: З 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим для платників єдиного податку другої-четвертої груп.

Питання: Який порядок реєстрації РРО?

Руслан Цвігун: Порядок реєстрації РРО є наступним:

• суб’єкт господарювання подає заяву про реєстрацію до контролюючого органу за формою №1-РРО;
• копію документа про придбання РРО;
• копію документа, який засвідчує власність або право користування на приміщення, де буде використовуватися РРО;
• копію договору з Центром сервісного обслуговування;
• копію паспорта реєстратора розрахункових операцій та копію паспорта модема (у випадку застосування зовнішнього модема).

Після отримання всіх необхідних документів, контролюючий орган не пізніше двох робочих днів із дня надходження заяви направляє до Центру сервісного обслуговування довідку про резервування сервісного номера за формою №2-РРО. Впродовж трьох робочих днів з дати надсилання довідки про резервування сервісного номера, суб’єкт господарювання зобов’язаний перевести РРО у фіскальний режим роботи. Центр сервісного обслуговування вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, та видається посвідчення форми №3-РРО.

Питання: Які підстави для відмови в реєстрації РРО або ПРРО та чи нададуть мені повідомлення у випадку відмови?

Руслан Цвігун: Відмовити в реєстрації РРО податковий орган може в разі якщо:

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

- РРО вже зареєстрований;

- РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

- центр сервісного обслуговування не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;

- у контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

- відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО.

За наявності вищевказаних підстав для відмови, податковий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО в електронній формі.

Питання: Як виконується операція «сторно» на ПРРО?

Руслан Цвігун: Суб'єкти господарювання, які застосовують ПРРО, можуть використовувати операцію «сторно» лише у випадках, передбачених Порядком реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіном від 14.06.2016 р. № 547.

Якщо сформовано розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію (у т.ч. при відмові покупця від розрахункової операції), тоді таку операцію скасовують шляхом наступної реєстрації операції «сторно». Проте це виконується до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО, із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. Якщо операція «сторно» не може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа ПРРО, то виконується реєстрація від'ємної суми шляхом роздрукування видаткового касового чека на ПРРО відповідно до Порядку № 547.

Питання: Які операції зі здійснення розрахунків за товари, роботи послуги не потребують застосування РРО або ПРРО?

Руслан Цвігун: РРО та ПРРО не потрібні у випадку здійснення розрахунків за товари, роботи послуги через:

- установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, онлайн-банкінг);

- безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;

- платіжний термінал, який належить банку;

- не відносяться до розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не потребують застосування РРО/ПРРО.

Також відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.