Актуальні питання щодо погашення заборгованості із податків та єдиного внескуРозділ: Місцеві новини
5 червня 2020 року у Тернопільському управлінні ГУ ДПС відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо погашення заборгованості із податків та єдиного внеску».
На питання громадян відповідала начальник відділу по роботі з податковим боргом Тернопільського управлiння ГУ ДПС у Тернопільській області Наталія Зелінська.
Надаємо найактуальніші питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Питання: Чи підлягає списанню заборгованість платника податків з ЄВ ?
Відповідь: Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки з ЄВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Питання: Чи підлягає розстроченню заборгованість або зобов’язання з ЄВ?
Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розстрочення зобов’язання або заборгованості з ЄВ не передбачено.
Питання: Які заходи примусового стягнення застосовуються до платників за несплату єдиного внеску?
Відповідь: Порядок стягнення заборгованості з платників визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом ДФС України від 04.05.2018 №469.
Відповідно до п.4 ст.25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню, з урахуваннями норм Закону України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження».
Так, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки.
Окрім цього, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. До того ж, передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Питання: Яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання при відчуженні майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу?
Відповідь: Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з Податковим кодексом, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
Питання: У які терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна та який порядок такого опису, які при цьому документи повинні бути надані підприємству?
Відповідь: Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 Податкового кодексу, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Питання: За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?
Відповідь: Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торговельними організаціями.
Питання: Як заповнити поле «Призначення платежу» при сплаті податкового боргу?
Відповідь: Тернопільське управління ГУ ДПС у Тернопільській області звертає увагу платників на правильне заповнення реквізитів платіжних документів під час сплати податків та погашення податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску.
Для того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватися вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24 липня 2015 року №666.
У цьому Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу необхідно приділяти визначенню коду видів сплати (перелік у додатку до Порядку).
Так, платники податків, які мають податковий борг або борг із ЄВ, при заповненні реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати «140» – надходження до бюджету в рахунок погашення податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску.
Під час сплати розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань або податкового боргу в полі «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно зазначати код виду сплати «145» – надходження розстрочених (відстрочених) сум. При цьому розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄВ законодавством не передбачено.
У випадку відсутності податкового боргу необхідно зазначати код виду сплати «101» – добровільна сплата податків і зборів/ЄВ. За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.