Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло звернення щодо визначення статусу резидента чи нерезидента фізичної особи щодо порядку оподаткування доходу у вигляді спадщини, отриманої фізичною особою, та повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа-резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
При цьому, відповідно до пп. 34.1.14 п. 34.1 ст. 34 ПКУ чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема, календарний рік.
Також, достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи викладене вище, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються вищезазначені умови, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
При цьому, видана іноземцю на підставі Закону України від 7 червня 2001 року № 2491 «Про імміграцію» посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні. Отже, іноземець має документально підтвердити факт свого проживання (перебування) на території України понад 183 днів протягом календарного року.
Крім того, ПКУ не містить норми щодо необхідності одержання іноземцями від податкових органів документів, що підтверджують статус резидента України.
Зазначений громадянин є нерезидентом України.
Таким чином, фізична особа-нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи-резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, за ставкою 18 відсотків.
Крім цього, із такого доходу слід сплатити військовий збір. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Заступник начальника С.С. Господарик