Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло лист щодо сплати земельного податку юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, та повідомляє наступне.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - Податковий кодекс).
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.
Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 Податкового кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу).
Статтею 4 Закону України від 01 липня 2004 року №1952 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки, а також право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу (пункт 269.2 статті 269 Податкового кодексу).
Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (пп.4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу).
Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб’єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.
Згідно зі статті 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV зі змінами і доповненнями господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Отже, єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення своєї господарської діяльності.
Таким чином, за земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності податок на майно в частині земельного податку сплачується на загальних підставах.
Якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, яка набула право власності або користування земельною ділянкою та є власником будівель, споруд (їх частин), розташованих на такій земельній ділянці і передає в оренду дані будівлі, споруди (їх частини), то такий платник звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном (будівлі, споруди, їх частини) за умови, що надання в оренду нерухомого майна здійснюється на підставі укладеного відповідно до законодавства цивільно – правового договору.
Водночас користування земельною ділянкою може виникати й на умовах оренди. Звільнення від сплати орендної плати чинним законодавством не передбачено.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 стаття 52 Кодексу).
Заступник начальника С.С. Господарик